Главная

Полученные полномочия Министерства юстиции Украины по вопросам финансового мониторинга

І. В. Мікушева, провідний спеціаліст відділу методично-правового забезпечення Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських обєднань

Повноваження щодо здійснення державного регулювання та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму стосовно нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, покладено на Міністерство юстиції України.

У статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі – Закон) поняття «державний фінансовий моніторинг» визначено як сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Крім того Закон вирізняє державний фінансовий моніторинг Спеціально уповноваженого органу та інших суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Державний фінансовий моніторинг Спеціально уповноваженого органу, яким на сьогодні згідно Указу Президента України від 13.04.2011 № 466/2011 «Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України» є Державна служба фінансового моніторингу України, — сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України.

Державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу — сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами, визначеними абзацом другим частини третьої статті 5 цього Закону, зокрема, Міністерством юстиції України, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Міністерством юстиції шляхом внесення змін до Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007 № 47/5 (далі — Положення), покладено на Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі (далі — управління юстиції) повноваження щодо участі у забезпеченні державного регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на територіальному рівні стосовно нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги.

Враховуючи зміст частини другої статті 14 Закону та підпункту 64 пункту 4 Положення Міністерство юстиції України та управління юстиції при реалізації державного регулювання та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо діяльності нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, зобов’язані:

здійснювати нагляд за діяльністю нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних, з вичерпних підстав та у порядку, встановлених Порядком проведення перевірок Міністерством юстиції України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2338/5;
забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги у вигляді розробки методичних рекомендацій;
здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, та зменшення ризиків під час їх діяльності у цій сфері;
вимагати від нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, виконання вимог законодавства, що регулює відносини у цій сфері, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходи, передбачені законом, а саме застосування фінансових санкцій та у разі повторного (протягом року) аналогічного порушення може бути ініційоване питання щодо обмеження, тимчасового припинення дії чи анулювання ліцензії або спеціального дозволу (свідоцтва) на право провадження відповідних видів діяльності у порядку, встановленому законом;
проводити перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;

Міністерство юстиції з метою виконання покладених на нього завдань щоквартально інформує Державну службу фінансового моніторингу України про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, та заходи, вжиті для їх усунення, одночасно управління юстиції зазначену інформацію надає Міністерству юстиції. Порядок та строки обміну зазначеною інформацією між Державною службою фінансового моніторингу України та Міністерством юстиції України регламентовано спільним наказом Державної служби фінансового моніторингу України та Міністерства юстиції України від 25.08.2010 № 146/1991/5 «Про затвердження Порядку надання Державним комітетом фінансового моніторингу України Міністерству юстиції України інформації для підвищення ефективності здійснення нагляду»;
забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, суб’єктів державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів.

А також, Міністерство юстиції зобов’язане:

щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Державній службі фінансового моніторингу України узагальнену інформацію про дотримання нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та про виявлені порушення і заходи, вжиті для їх усунення;
погоджувати з Державною службою фінансового моніторингу України проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з виконанням вимог Закону;
подавати Державній службі фінансового моніторингу України інформацію, зокрема документи, необхідні для виконання покладених на них завдань (за винятком інформації про особисте життя громадян), у порядку, визначеному законодавством;
вживати відповідно до законодавства заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
вживати відповідно до законодавства заходів для недопущення до управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу прямої чи опосередкованої істотної участі у таких суб’єктах осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за корисливі злочини або тероризм;
у випадках, установлених законодавством, вживати заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;
використовувати інформацію Державної служби фінансового моніторингу України щодо ознак порушення нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які надають юридичні послуги, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму для встановлення наявності відповідних порушень.

Міністерство юстиції та управління юстиції мають право одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема від нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, інформацію, необхідну для виконання ними функцій з регулювання і нагляду за такими суб’єктами в межах Закону (частина третя статті 14 Закону та підпункт 64 пункту 4 Положення).

Крім того, враховуючи зміст частини четвертої статті 14 Закону Міністерство юстиції повинне забезпечити відповідно до законодавства доступ Державної служби фінансового моніторингу України до своїх інформаційних ресурсів для створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи (ЄДІС) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

На виконання частини п’ятої статті 14 Закону Міністерством юстиції розроблено Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2337/5. Метою визначення та розробки зазначеної процедури є: посилена увага під час погодження створення в таких країнах філій, представництв чи дочірніх підприємств суб’єктів первинного фінансового моніторингу; попередження суб’єктів первинного фінансового моніторингу не фінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідній країні можуть мати ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; обмеження ділових відносин або фінансових операцій з відповідною країною або особами в такій країні.

А також, Міністерство юстиції як один із суб’єктів державного фінансового моніторингу в межах свої повноважень повинне забезпечувати співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (частина дев’ята статті 22 Закону).

Функції Міністерства юстиції у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги, є новим явищем в полі державного управління і потребують не лише постійного законодавчого удосконалення, а й досвіду їх реалізації.